Угода про асоціацію та наближення національного законодавства до права ЄС

З 2022 року в Україні відбуваються значні законодавчі зміни, спрямовані на наближення національного законодавства до актів acquis ЄС у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

На початку 2022 року набрало чинності нове секторальне законодавство у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, яке гармонізує національне законодавства із нормами ЄС шляхом імплементації, серед іншого, положень Європейського кодексу електронних комунікацій (Директива (ЄС) 2018/1972).

01.01.2022 набрав чинності Закон України “Про електронні комунікації” (Закон про ЕК), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов’язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

13.02.2022 набрав чинності Закон України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку” (Закон про Регулятор), який є тісно взаємопов’язаним із Законом про ЕК, та визначає правовий статус регуляторного органу у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, його завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення, гарантії незалежності.

З метою практичної імплементації вказаних вище законів, з 2022 року розроблено та забезпечено прийняття орієнтовно 90 підзаконних нормативно-правових актів. Відповідні акти, серед іншого, стосувалися питань:

• накладення на постачальників електронних комунікаційних мереж (ЕКМ) або послуг із значним ринковим впливом на оптових та/або роздрібних ринках регуляторних зобов’язань, їх зміну та зняття;
• методики проведення та оновлення географічних оглядів;
• здійснення моніторингу якості електронних комунікаційних послуг (ЕКП);
• надання і отримання доступу до кабельної каналізації ЕКМ та надання її в користування;
• розподілу, користування та обліку ресурсів нумерації ЕКМ загального користування;
• здійснення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування, а також виявлення, усунення та/або припинення дії джерел радіозавад та налагодження взаємодії між компетентними органами з відповідного питання;
• доступу до інфраструктури кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж та фізичної інфраструктури електронних комунікацій для розгортання високошвидкісних мереж;
• випробування параметрів електронних комунікаційних мереж та якості електронних комунікаційних послуг;
• подання споживачами звернень та врегулювання спорів;
• надання послуг перенесення номерів;
• використання радіообладнання та випромінювальних пристроїв загальними користувачами радіочастотного спектра;
• роумінгу в мережах мобільного зв’язку загального користування;
• оприлюднення інформації щодо якості надання електронних комунікаційних послуг;
• вимірювання параметрів якості та розрахунку показників якості послуг мобільного зв’язку;
• розрахунку розміру штрафу за порушення законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр;
• розрахунку собівартості розрахункових такс за послуги термінації трафіка (модель ефективного оператора  фіксованого та мобільного зв’язку (LRIC).

Також, для реалізації ефективного захисту законних інтересів споживачів та забезпечення їх універсальними ЕКП затверджено параметри якості надання універсальних ЕКП голосових електронних комунікацій у фіксованому місці, їх показники і рівні та показники для визначення універсальної ЕКП широкосмугового доступу до мережі Інтернет у фіксованому місці.

Окрім того, здійснено фактичну транспозицію пакета актів aсquis ЄС щодо роумінгу, необхідних для приєднання України до єдиної роумінгової зони ЄС “Роумінг як вдома' .

Доповнення XVII-3 Додатка XVII до Угоди про асоціацію включає акти права ЄС щодо політики використання радіочастотного спектру. Використання більшості відповідних смуг радіочастот вже гармонізовано постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2023 № 1340 “Про затвердження плану розподілу i користування радіочастотним спектром в Україні” (План РЧС).

План РЧС враховує тенденції розвитку радіотехнологій у світі, включає нові розподіли спектра для різних видів радіозв’язку, максимально наближає розподіл спектра в Україні до загальноєвропейського. Затвердження Плану РЧС відкрило можливість видачі нових ліцензій на користування РЧС операторам електронних комунікацій для розбудови нових мереж, запуску нових радіотехнологій та підвищення якості надання послуг абонентам.

Прийняття Плану РЧС забезпечує гармонізацію використання радіочастот в Україні з ЄС (на основі Рішення Комісії № 676/2002/ЄС), зокрема для впровадження в Україні міжнародного мобільного зв’язку (ІМТ) четвертого та п’ятого поколінь, гармонізує використання ІМТ у діапазонах 2100 МГц та 2600 МГц (TDD) згідно із Імплементаційним рішенням Комісії 2012/688/ЄС (оновлене) про гармонізацію діапазонів частот 1920-1980 МГц та 2110-2170 МГц для наземних систем та Імплементаційним рішенням Комісії 2008/477/ЄС про гармонізацію діапазону частот 2500-2690 МГц для наземних систем.

Крім того, з метою забезпечення використання смуг радіочастот, гармонізованих в Україні з ЄС, протягом року затверджено нормативно-правові акти з питань:

• проведення конкурсу або аукціону на отримання ліцензій на користування РЧС;
• плати за ліцензії на користування РЧС;
• погодження переліку призначених органів з оцінки відповідності радіообладнання та випромінювальних пристроїв;
• оцінки можливості виконання користувачами РЧС умов ліцензій;
• критеріїв визначення смуг загального користування та радіотехнологій, для яких здійснюється передача прав користування РЧС;
• регламенту аматорського радіозв’язку України;
• оцінки критеріїв продовження строку дії ліцензії на користування РЧС;
• критеріїв початку користування та повного освоєння радіочастотного спектра;
• показників накопичення спектра, що призначений для ексклюзивного користування (ліцензування “Л01”) для радіотехнологій мобільного зв’язку у різних діапазонах радіочастот (є інструментом забезпечення ефективної конкуренції та запобігання її спотворенню);
• розгортання малопотужних базових станцій тощо.

Прийняття нового секторального законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також його практичне застосування є важливим кроком на шляху до інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС.

25 травня 2023 року введено в дію Закон України “Про поштовий зв’язок”, яким імплементуються положення Директиви 97/67/ЄС та який визначає правові основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку, зокрема повноваження центральних органів виконавчої влади та національного регулятора у сфері надання поштових послуг – НКЕК, визначає права та обов’язки операторів поштового зв’язку та користувачів зазначених послуг; врегульовує засади відповідальності операторів поштового зв’язку та користувачів послуг у цій сфері.

З метою практичної реалізації Закону України “Про поштовий зв’язок”, НКЕК, як регуляторний орган у сфері надання поштових послуг, спільно з іншими заінтересованими органами, забезпечено розробку та прийняття  нормативно-правових актів, в тому числі стосовно питань:

• порядку та форми ведення єдиного державного реєстру операторів поштового зв’язку
• правил надання послуг поштового зв’язку, зокрема якості таких послуг;
• подання операторами поштового зв’язку звітності та інформації;
• правил щодо тарифних принципів та прозорості рахунків для надання універсальних поштових послуг;
• граничних цін (тарифів) на послуги визначені поштового зв’язку.

Незважаючи на те, що у звітах про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 та 2024 років відзначався хороший рівень прогресу у відповідних сферах у за оцінюваний період, в тому числі середній-хороший рівень підготовки у контексті початку переговорів про вступ до ЄС у сфері цифрової трансформації, відповідні звіти також містять рекомендації щодо пріоритетних напрямів подальшого наближення законодавства України до права ЄС.