Верховний Суд підтвердив правомірність застосування НКЕК санкцій до ТОВ «лайфселл» за невиконання розпорядження Регулятора
11 листопада 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 320/15773/24, якою залишив без задоволення касаційну скаргу ТОВ «лайфселл», а рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову до НКЕК - без змін.
Предметом спору була правомірність рішень та розпоряджень Регулятора, прийнятих за результатами позапланових перевірок. Перевірки стосувалися дотримання ТОВ «лайфселл» вимог розпоряджень Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (НЦУ) щодо забезпечення безперервного надання електронних комунікаційних послуг в умовах можливого тривалого відключення електроенергії, а також правомірності подальшого застосування до товариства санкцій.
За результатами заходів державного нагляду (контролю) НКЕК встановила, що постачальник електронних комунікаційних послуг не забезпечив належного виконання вимог НЦУ та не усунув виявлені порушення у строк, визначений розпорядженням Регулятора. У зв’язку з цим рішенням НКЕК від 13 березня 2024 року № 127 до ТОВ «лайфселл» було застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді штрафу в розмірі 10 450 511,70 грн, який постачальник сплатив до Державного бюджету України після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції.
Розглянувши справу, Верховний Суд підтримав правову позицію НКЕК та сформулював низку важливих висновків щодо застосування законодавства у сфері електронних комунікацій:
- Межі дискреції Регулятора та відповідальність постачальника: вимоги регуляторного органу мають чітко визначати зміст порушення, обов’язок щодо його усунення та строк виконання. Водночас закон не зобов’язує Регулятора визначати конкретний технічний спосіб виконання цього обов’язку, оскільки вибір технічних рішень належить до сфери господарської діяльності самого постачальника.
- Обчислення строків притягнення до відповідальності: Верховний Суд наголосив на необхідності розмежовувати первісне порушення вимог законодавства та подальше невиконання розпорядження Регулятора у встановлений строк. Шестимісячний строк для застосування санкції у цій справі обчислювався саме з дня виявлення факту невиконання розпорядження НКЕК, а не з дня виявлення первісного порушення.
- Невідворотність відповідальності: подальше (фактичне) виконання розпорядження Регулятора не звільняє суб’єкта господарювання від відповідальності за його невиконання у встановлений строк. Обов’язок усунути порушення та відповідальність за несвоєчасне виконання розпорядження є окремими правовими наслідками.
Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню не підлягає. Із повним текстом судового рішення можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/141415381.
Звертаємо увагу, що рішення НКЕК про накладення адміністративно-господарських санкцій є обов’язковими до виконання суб’єктами господарювання. Водночас суб’єкти господарювання мають право оскаржити такі рішення в судовому порядку, а встановлення їх правомірності належить до компетенції суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його виконання, якщо інше не встановлено судовим рішенням.