Що насправді змінилося на ринку електронних комунікацій у 2026 році: результати роботи НКЕК

У 2026 році НКЕК працює за кількома ключовими напрямами: дерегуляція ринків, захист прав споживачів, розвиток мереж і нових технологій, побудова цифрових інструментів, покращення доступу до інфраструктури та зменшення адміністративного навантаження.

Дерегуляція ринків електронних комунікацій

НКЕК завершила перегляд переліку ринків, що підлягають попередньому (ex-ante) регулюванню. 17 ринків виключено з переліку як достатньо конкурентні без додаткового регуляторного втручання. Зокрема, на 5 з них раніше діяли регуляторні зобов’язання, які тепер скасовано. Водночас ex-ante регулювання збережено лише для 2 ринків. 

Це відображає послідовний підхід НКЕК: де конкуренція працює — державне втручання скорочується, а регуляторні ресурси зосереджуються на ринках, які мають найбільший вплив на доступність, якість та умови отримання послуг кінцевими користувачами.

Доступ до кабельної каналізації: проблема потребує законодавчого рішення

Ситуація з доступом до кабельної каналізації електронних комунікацій (ККЕ) залишається складною. Її повне вирішення неможливе лише рішеннями Регулятора, оскільки частина проблеми пов’язана з недосконалістю законодавчого регулювання. Регулятор напрацював пропозиції щодо необхідних законодавчих змін, на основі яких у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14151 від 24 жовтня 2025 року. Його мета — комплексно впорядкувати питання доступу до ККЕ. Законопроєкт досі не ухвалений. 

Окремі зміни вже відбулися. Закон України №4670-IX частково врегулював питання тарифного регулювання ККЕ та визначив відповідні повноваження НКЕК. Вже зараз Регулятор працює над створенням єдиної, прозорої та недискримінаційної моделі тарифоутворення — моделі ефективного оператора — та напрацьовує відповідні регуляторні акти за участю представників ринку й експертів Світового банку. 

Тут важливо розділяти два рівні: НКЕК реалізує повноваження, які вже надані законом, але не може своїм рішенням замінити законодавчі зміни, необхідні для повного врегулювання проблеми.

Доступ до інфраструктури електронних комунікаційних мереж

З кінця 2025 року діє Порядок спільного розташування і використання елементів інфраструктури електронних комунікаційних мереж, затверджений постановою НКЕК. Він передбачає механізми спільного використання інфраструктури, функціонування єдиного інформаційного пункту, а також розподілу витрат, пов’язаних зі спільним користуванням інфраструктурою та координацією робіт із розгортання мереж. 

Водночас комплексне рішення для усунення проблем доступу до пасивної інфраструктури пов’язане з імплементацією Акту ЄС про Гігабітну інфраструктуру та відповідних рекомендацій ЄС. Над цим НКЕК працює спільно з Мінцифри та Світовим банком.

Менше звітності

Під час оновлення географічних оглядів доступності мереж НКЕК:

• скоротила подання інформації з двох разів на рік до одного;
• об’єднала дві форми звітності в одну;
• скоротила обсяг даних, які потрібно подавати;
• збільшила строк подання інформації з одного до двох місяців.

Тобто в цьому випадку регуляторна зміна зменшила, а не збільшила адміністративне навантаження. Водночас Регулятору потрібні актуальні дані про стан ринку. Без них неможливо обґрунтовано визначати проблеми з доступністю мереж і якістю послуг, відстежувати динаміку ринку та оцінювати необхідність регуляторного втручання. 

Тому НКЕК у тісній співпраці з учасниками ринку та провідними галузевими асоціаціями проводить консультації щодо оптимального переліку показників, уникнення дублювання інформації та доцільної періодичності її подання в рамках актуалізації Форми №1-Е. Підхід НКЕК полягає у більш адресному зборі даних — отримувати лише ту інформацію, яка необхідна для регулювання, моніторингу ринку та виконання міжнародних зобов’язань, без дублювання вже наявних даних.

Нові технології та розвиток мереж

Робота НКЕК у 2026 році — це також створення умов для розвитку технологій.

Зокрема:

• гармонізовано частотні розподіли з країнами ЄС, у тому числі для Wi-Fi 6–7, LTE для технологічних потреб залізниці та пристроїв короткого радіусу дії;
• визначено технічні умови для запуску 5G у п’яти містах України в межах пілотного проєкту;
• готується аукціон для надання операторам ліцензій на користування спектром для 5G;
• проводиться широкомасштабне тестування технології Direct-to-Device. Україна є лідером серед європейських країн у цьому напрямі.

Покращення регуляторних актів

Після ухвалення законів «Про електронні комунікації» та «Про НКЕК» Регулятор має забезпечити їх практичну реалізацію через прийняття передбачених законодавством нормативних актів. Станом на сьогодні виконано 98,45% та 98,1% відповідних завдань. Водночас сам факт появи нового нормативного акта не означає розширення регулювання. Важливо, що саме він змінює, яку проблему вирішує і чи переглядаються чинні правила, коли вони потребують удосконалення.

У 2026 році НКЕК, зокрема:

• оновила класифікацію послуг і мереж для переходу на Регуляторну платформу та приведення обліку у відповідність до європейських підходів;
• усунула можливість затягування позасудового розгляду спорів між постачальниками через відмову від участі в такому розгляді;
• посилила прозорість та правову визначеність у питаннях доступу до кабельної каналізації;
• визначила прозорий і недискримінаційний механізм розподілу обмеженого ресурсу нумерації.

Усі ці рішення проходили громадське обговорення за участю представників ринку.

Захист прав споживачів

Робота Регулятора — це не лише правила для бізнесу.

У першому півріччі 2026 року за результатами розгляду 4607 звернень громадян позитивно вирішено 816 питань. Споживачам повернуто 148 974 грн. За порушення прав споживачів, у тому числі у сфері перенесення номерів, накладено адміністративно-господарські санкції на загальну суму 357 тис. грн. 

Також забезпечується загальнонаціональний моніторинг якості електронних комунікаційних послуг, працює геоінформаційний портал, запроваджено інструмент Speedtest у співпраці з Ookla, а вимірювання якості здійснюються також у межах державного нагляду.

Доступність послуг електронних комунікацій

У 2026 році Кабінет Міністрів України затвердив механізм сприяння споживачам з інвалідністю в отриманні універсальних електронних комунікаційних послуг та забезпеченні їх відповідним термінальним обладнанням і спеціальними засобами. Паралельно НКЕК готує законопроєкт для усунення правових прогалин, необхідних для повноцінного запуску механізму універсальних електронних комунікаційних послуг.

Що в результаті?

НКЕК не лише приймає регуляторні рішення. Регулятор зменшує державне втручання там, де ринок уже може працювати ефективно; скорочує звітне навантаження; захищає права споживачів; створює умови для розвитку 5G та інших технологій; працює над усуненням бар’єрів доступу до інфраструктури. На ринку електронних комунікацій справді є проблеми, які потребують вирішення. Регулятор їх не ігнорує. Частину з них НКЕК може вирішити безпосередньо — і це робиться. Частина потребує законодавчих змін або дій інших учасників ринку — і в таких випадках Регулятор напрацьовує необхідні рішення та законодавчі пропозиції для комплексного, а не ситуативного вирішення проблем.

Водночас Регулятор не може підміняти собою законодавця чи вирішувати проблеми способом, який виходить за межі закону. Натомість оперативне та якісне вирішення тих чи інших проблем на ринку також вимагає, щоб у Регулятора було достатньо повноважень, цифрових інструментів, а також фінансових та людських ресурсів.