Про звітність, штрафи та постачальників: розбираємося на основі фактів
У інформаційному просторі періодично порушуються питання щодо обсягу звітності, яку збирає НКЕК, доцільності запитів інформації у постачальників електронних комунікацій, а також застосування до них адміністративно-господарських санкцій за ненадання звітності.
З метою надання об’єктивних роз’яснень НКЕК інформує про основні інструменти збору інформації, їх призначення, періодичність та особливості застосування з урахуванням вимог законодавства і умов здійснення діяльності в період воєнного стану.
1. Регуляторна звітність
Мета збору інформації
Регуляторна звітність є законодавчо встановленою вимогою та одним із базових інструментів регулювання ринку електронних комунікацій.
Отримані дані використовуються для оцінювання стану ринку, визначення рівня конкуренції, виявлення потреби в регуляторному втручанні та ухвалення обґрунтованих рішень. Вони дають змогу отримати об’єктивну інформацію про обсяги наданих послуг, доходи постачальників, їхню діяльність та послуги, які вони надають.
Періодичність подання
Регуляторна звітність подається чотири рази на рік: за 3, 6 і 9 місяців — до 30 числа місяця, наступного за звітним періодом, та за рік — з 1 січня до 28 лютого. Окремі розділи звітності подаються лише один раз на рік.
Хто подає звітність
Звітність за формою № 1-Т «Сфера телекомунікацій» подають усі постачальники, внесені до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Подання здійснюється через Систему електронної звітності НКЕК.
Особливості подання та використання даних
Обсяг регуляторної звітності в Україні в декілька разів менший, ніж у країнах ЄС.
З початку дії воєнного стану подання регуляторної звітності не є обов’язковим. Водночас НКЕК закликає постачальників подавати її добровільно, оскільки ці дані необхідні для об’єктивного оцінювання стану ринку електронних комунікацій та впливу на нього повномасштабної війни.
Зібрана інформація оприлюднюється на дашборді НКЕК і використовується не лише державними органами, а й самими постачальниками та споживачами. Таким чином, регуляторна звітність забезпечує прозорість інформації про стан ринку та сприяє ухваленню рішень на основі актуальних даних.
2. Географічні огляди
Мета збору інформації
Географічні огляди проводяться для визначення доступності електронних комунікаційних послуг у населених пунктах та виявлення територій, на яких доступ до електронних комунікаційних мереж є недостатнім.
Результати таких оглядів дають змогу споживачам отримувати інформацію про доступні послуги, а державі — визначати території, що потребують розвитку електронних комунікаційних мереж.
Періодичність подання
Географічні огляди проводяться один раз на рік за єдиною формою № 2-ГО, яка охоплює фіксований і мобільний широкосмуговий доступ до Інтернету та голосові послуги у фіксованому місці.
Строк подання інформації подовжено з одного до двох місяців: дані станом на 1 липня подаються не пізніше 31 серпня.
Хто подає інформацію
Інформацію подають постачальники, які отримали відповідний запит, за винятком постачальників, які здійснюють діяльність виключно на прифронтових територіях.
Особливості проведення географічних оглядів в умовах воєнного стану
Під час воєнного стану географічні огляди не проводяться на територіях можливих та активних бойових дій і тимчасово окупованих територіях, включених до Переліку, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28 лютого 2025 року № 376.
Результати щодо цих територій не оприлюднюються з огляду на необхідність забезпечення безпеки.
Постачальники, які здійснюють діяльність не лише на зазначених територіях, можуть отримувати відповідні запити. Водночас у разі неможливості надати інформацію вони можуть її не надавати.
Отже, під час організації та проведення географічних оглядів НКЕК враховує особливості здійснення діяльності постачальниками на територіях, де ведуться або велися бойові дії.
3. Аналіз ринків
Мета збору інформації
Аналіз ринків є одним із ключових інструментів Регулятора для розвитку конкуренції, запобігання монополізації та створення умов для розвитку сфери електронних комунікацій, а також забезпечення споживачів доступними та якісними послугами.
Періодичність
Інформація збирається не на постійній основі, а під час проведення аналізу конкретного ринку. Аналіз кожного ринку проводиться не рідше одного разу на п’ять років.
Хто надає інформацію
Інформацію надають постачальники, які здійснюють діяльність на ринку, щодо якого проводиться аналіз.
Актуальні зміни
У 2026 році НКЕК провела дерегуляцію, скоротивши перелік ринків певних електронних комунікаційних послуг із 17 до 2. Оновлений перелік затверджено рішенням НКЕК від 26.05.2026 № 254.
Аналіз обох ринків заплановано провести протягом 2027–2028 років.
4. Запити НКЕК щодо надання інформації
Законодавство передбачає можливість звернення НКЕК до суб’єктів господарювання з іншими запитами щодо надання інформації, необхідної для здійснення повноважень Регулятора.
Водночас такі запити мають чіткі законодавчі обмеження.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про електронні комунікації», Регулятор може запитувати у суб’єктів господарювання інформацію, необхідну для здійснення своїх повноважень, за умови, що запит:
- є обґрунтованим і пропорційним визначеній меті;
- містить мету використання інформації та підстави її витребування;
- не вимагає відомостей, які суб’єкт уже подав Регулятору або які наявні в інших державних електронних базах даних.
Таким чином, кожен запит НКЕК повинен мати законні підстави, визначену мету та відповідати принципам обґрунтованості й пропорційності. Регулятор не може витребувати інформацію без належного обґрунтування її необхідності для виконання покладених на нього повноважень.
5. Відповідальність за ненадання або надання недостовірної звітності
Станом на сьогодні НКЕК жодного разу не застосовувала штрафи за ненадання звітності.
Водночас законодавство України передбачає відповідальність за ненадання або надання недостовірної звітності. Під час здійснення регуляторної діяльності НКЕК враховує складні умови роботи постачальників електронних комунікацій, зокрема в умовах воєнного стану та на прифронтових територіях. Такі обставини враховуються під час підготовки регуляторних рішень.
При цьому отримання інформації залишається необхідним для реалізації значної частини повноважень Регулятора.
Розміри штрафів
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 126 Закону України «Про електронні комунікації», за ненадання або надання недостовірної звітності передбачено штрафи в таких розмірах:
- 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн) — для суб’єктів мікро- та малого підприємництва;
- 2 000 неоподатковуваних мінімумів (34 000 грн) — для суб’єктів середнього підприємництва;
- 5 000 неоподатковуваних мінімумів (85 000 грн) — для суб’єктів великого підприємництва.
За повторне порушення протягом календарного року розмір штрафу становить відповідно 2 000, 5 000 та 10 000 неоподатковуваних мінімумів.
Порядок застосування санкцій
Застосування штрафу не є автоматичним. Статтею 127 Закону України «Про електронні комунікації» визначено процедуру, якої Регулятор зобов’язаний дотримуватися перед застосуванням санкції.
Зокрема, НКЕК має письмово повідомити постачальника про зміст порушення, провести з його представниками нараду для з’ясування всіх обставин та надати можливість висловити свою позицію, подати пояснення і докази або усунути порушення.
Отже, рішення про застосування санкції не є автоматичною реакцією на відсутність звіту в системі. Кожен випадок розглядається з урахуванням обставин, пояснень постачальника та відповідно до встановленої законодавством процедури.
Висновок
Питання обсягу інформації, яку збирає Регулятор, періодичності її подання та можливого адміністративного навантаження на бізнес є важливими для відкритого діалогу між НКЕК і постачальниками електронних комунікацій.
Водночас ухвалення обґрунтованих регуляторних рішень неможливе без актуальних і достовірних даних про стан ринку.
Інформація, яку збирає НКЕК, використовується для оцінювання стану ринку, виявлення проблем, аналізу конкуренції, захисту прав споживачів і створення умов для розвитку сфери електронних комунікацій.
При цьому вимоги до звітності мають бути обґрунтованими, пропорційними та враховувати реальні умови діяльності постачальників, особливо в період воєнного стану. Йдеться про необхідність забезпечення балансу між виконанням регуляторних функцій та врахуванням можливостей бізнесу.
Постачальники можуть звертатися до НКЕК за додатковими роз’ясненнями та уточненнями, а також повідомляти про труднощі, що виникають під час підготовки або подання звітності. Такі звернення дають змогу обговорювати проблемні питання та шукати шляхи їх вирішення в межах чинного законодавства.
НКЕК відкрита до діалогу з учасниками ринку та зацікавлена у конструктивній взаємодії з постачальниками електронних комунікацій.