Безбар'єрність, що починається зі слів: як зробити інформацію доступною для кожного
Коли ми чуємо слово "безбар'єрність", перша асоціація — це пандуси та доступна інфраструктура. Проте справжня безбар'єрність значно ширша і починається з того, як ми спілкуємося. Це також про слова, які ми використовуємо, формати, у яких подаємо інформацію, та інтерфейси, з якими взаємодіємо. Створення середовища, де кожна людина має рівні можливості, є одним із ключових пріоритетів сучасного суспільства.
Інформація, послуги та державні рішення мають бути однаково зрозумілими для всіх. В Україні це є частиною державної політики, зокрема Національної стратегії створення безбар'єрного простору, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Щоб розібратися в темі, варто почати з базових понять. Ми підготували для вас "Абетку безбар'єрності" — прості пояснення ключових термінів.
Інформаційна безбар'єрність — це підхід, що забезпечує доступ до інформації для всіх людей, незалежно від їхніх комунікативних чи фізичних можливостей. Це означає, що людина може самостійно прочитати офіційний текст, знайти потрібний документ чи зрозуміти важливу новину без допомоги юриста, перекладача чи дизайнера. Наприклад, коли інформація подається з використанням шрифту Брайля для людей з порушенням зору або перекладається жестовою мовою для людей з порушенням слуху.
Доступність цифрового середовища — це створення сайтів, застосунків та сервісів таким чином, щоб ними могли користуватися всі, незалежно від віку, здібностей чи наявності інвалідності.[7] Це означає, що державні та комерційні онлайн-ресурси мають відповідати певним стандартам.[7][8]
Ключові ознаки доступного сайту чи сервісу:
- Універсальність: працює на будь-якому пристрої — від смартфона до комп'ютера.
- Зручна навігація: логічна структура та зрозумілі меню.
- Сумісність: коректно працює зі скрінрідерами (програмами для читання з екрана) та іншими допоміжними технологіями.
- Відсутність технічних перешкод: немає бар'єрів, що заважають отримати послугу чи інформацію.
Проста мова: повага через ясність — це не спрощення змісту, а прояв поваги до читача. Це спосіб подання інформації, особливо офіційної, у максимально чіткій та зрозумілій формі. Коли рішення державного органу викладено ясно — що ухвалено, кого це стосується і що робити далі — це приклад ефективної комунікації. Впровадження принципів простої мови в роботу державних службовців допомагає будувати прозору та ефективну комунікацію між державою та громадянами.
У НКЕК, ми поступово впроваджуємо принципи безбар'єрності в нашу інформаційну роботу. Ми прагнемо, щоб регуляторна діяльність була відкритою і зрозумілою для всіх: громадян, споживачів, фахівців та партнерів.
Для нас безбар'єрність — це не окрема функція, а невід'ємна частина культури взаємодії з людьми. Це філософія суспільства без обмежень, де кожен почувається комфортно та має рівні можливості.